6 листопада 2024 року на кафедрі екології ФЕБІТ відбулася І Міжнародна науково-теоретична та прикладна конференція «Відновлення екосистем, які постраждали внаслідок воєнних дій: українські та європейські виклики. REDMO-2024». Захід був приурочений до Міжнародного дня запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів, який щороку відзначається 6 листопада за ініціативи ООН.

Організаторами конференції виступили кафедра екології спільно з Природничим університетом Любліна (Польща), Асоціацією професіоналів довкілля PAEW, НЕК «Укренерго» та Національним природним парком «Північне Поділля». Відкрив конференцію проректор з наукових досліджень та трансферу технологій Сергій Гнатюк.

З вітальними словами до учасників звернулися професор Анджей Возняк з Природничого університету Любліна, професор Чіджіоке Ікокву з The Ivy League Leadership Academy (Нігерія), представники Програми Розвитку ООН Ірина Покотильська та Ольга Сютікова. Галина Паньковська, начальниця науково-дослідного відділу НПП «Північне Поділля», наголосила на важливості науково-дослідної роботи для успішного відновлення природних систем.

Пленарне засідання розпочалося з доповіді майора Владислава Дударя, представника Головного управління протимінної діяльності Міноборони, який розкрив складність оцінки залишкового забруднення територій вибухонебезпечними предметами. Олена Блінкова з Інституту дендрології Польської академії наук та Луганського національного університету представила ґрунтовний аналіз соціальних аспектів воєнних реалій України.

Важливою темою конференції стала освіта та підготовка фахівців. Людмила Райчук з Інституту агроекології НАНУ представила принципи розвитку освіти в сфері управління кризовими ситуаціями в довкіллі. Юзеф Добровольський,заступник начальника військової кафедри університету з навчальної та наукової роботи — начальник навчальної частини, підкреслив необхідність підготовки спеціалістів з повоєнного відновлення, розмінування та відбудови територій.

Микола Лубський з Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі НАНУ презентував перспективні методи оцінки змін екосистем, які можуть стати основою для планування відновлення природних комплексів. Марія Лопушанська (PAEW) та Катерина Васютинська з Одеської політехніки розглянули повоєнне відновлення як можливість для впровадження принципів сталого розвитку та природоорієнтованих рішень. Ганна Якименко, експертка НЕК «Укренерго», висвітлила важливість збереження довкілля при відновленні промислово-енергетичного сектору.

Особливу увагу привернув виступ студентів КПІ ім. Ігоря Сікорського Кирила Тапола та Єлізавети Кияниці, які продемонстрували відданість молоді справі збереження та відновлення довкілля. Їхню позицію підтримала професорка Алла Некос з Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, яка наголосила на важливості залучення молоді до екологічних ініціатив.

Підбиваючи підсумки конференції, завідувачка кафедри екології Тамара Дудар подякувала учасникам та висловила сподівання на проведення наступної зустрічі в очному форматі у вільній Україні. REDMO-2024 стала важливим майданчиком для обміну досвідом та пошуку рішень щодо відновлення постраждалих екосистем, об’єднавши зусилля науковців, практиків та молодих дослідників з різних країн.

15 листопада відбулася зустріч завідувачки кафедри БІКАМ КАІ Кошевої Лариси Олександрівни та керівниці 3Д лабораторії з проєктування індивідуальних імплантів Остеоніка Бурбурської Світлани Валеріївни.

Кафедра БІКАМ Державного університету «Київський авіаційний інститут» та 3D лабораторія Остеоніка об’єднали зусилля, щоб надати унікальну можливість майбутнім інженерам заглибитися у вивчення сучасних технологій 3D-друку , зокрема, в області ендопротезування.
Студенти зможуть не лише слухати лекції, а й брати активну участь у реальних проектах, отримають доступ до унікального обладнання та зможуть працювати над актуальними проектами в галузі біомедичної інженерії. Студенти отримають практичні навички, які знадобляться їм для успішної роботи в інноваційних компаніях.
Це ще один крок до того, щоб випускники КАІ були готовими до викликів сьогодення. Цей крок сприятиме розвитку інноваційної економіки та зміцнить позиції України на світовому ринку медичних технологій.

3 листопада 2024 року студенти кафедри БІКАМ зі старшим куратором Монченко О.В. відвідали «Парк Київська Русь» — відтворення Древнього Києва V—XIII століття, столиці великої середньовічної держави Київська Русь, в межах його історичного центру, відомого як Дитинець Києва або Град Володимира. Доторкнулися до історії, приємно провели час, погуляли в атмосфері осені з синім небом і золотим листям 🍁 Чудовий видався день)

«Братство добрих сердець» – це фонд, який спрямований на допомогу людям, які знаходяться на реабілітації. До його роботи долучились студенти першого курсу БІКАМ.
Шумко Деніс Олегович, студент групи Б-163-24-1-БМ:
“Цей Фонд заснований з ініціативи не байдужих людей. Я знаходжусь у цьому фонді я вересня 2024 року, і не жалію, бо мені подобається розмовляти, слухати, грати у шахи, шашки, нарди і співпереживати з воєнними.
Тут можливість здійснювати матеріальну допомогу і збори на необхідне: машини, дрони, і т.д.
Також ми є у соціальних мережах, підтримуйте, будь ласка”
Facebook: https://www.facebook.com/bratstvodobryhserdec

26 жовтня 20224 група Б-163-24-1-БМ прослухала цікаву і корисну лекцію про академічну доброчесність під час навчання у вищих навчальних закладах, яку провів дипломований спеціаліст і куратор групи доцент Мельников Олег Вячеславович. Під час лекції було обговорено основні принципи доброчесності, такі як чесність, справедливість, відповідальність та повага до інтелектуальної власності.
Студентам пояснили, як важливо уникати плагіату, списування та інших порушень академічної етики, адже це не лише негативно впливає на якість освіти, а й підриває довіру до їхніх знань та навичок. Лектор підкреслив, що академічна доброчесність є основою справедливого оцінювання та особистісного розвитку, а також сприяє створенню здорової атмосфери в університетському середовищі.
Також студентів ознайомили з правилами та вимогами університету щодо дотримання принципів доброчесності, а також із можливими наслідками їх порушення. Завдяки лекції студенти отримали чітке розуміння того, як дотримуватися академічних стандартів, що допоможе їм стати відповідальними та успішними фахівцями в майбутньому.

Аеродинамічна труба є унікальною лабораторією, де проводяться дослідження, що допомагають зрозуміти поведінку повітряних потоків навколо літальних апаратів. Аеродинамічна труба дозволяє створювати контрольовані потоки повітря для дослідження аеродинамічних характеристик різних об’єктів. Вона дозволяє вивчати, як форма об’єкта впливає на опір і підйомну силу.

Ця екскурсія була організована в рамках вивчення дисципліни «Екологічна безпека авіапідприємств» (викладач – Черняк Л. М.) та «Методологія прикладних досліджень в сфері екології» (викладач – Тихенко О. М.). Метою екскурсії було ознайомлення студентів з принципами роботи аеродинамічної труби,  як проводяться експерименти та які технології використовуються для отримання даних.

Надзвичайно цікаву екскурсію аеродинамічним комплексом провів науковий співробітник кафедри аеродинаміки та безпеки польотів літальних апаратів Валерій Орлянський.  

Екскурсія до аеродинамічної труби Національного авіаційного університету є чудовим способом зануритися у світ аеродинаміки і авіаційних технологій. Це не тільки захоплююча подія, але й важливий етап у професійному розвитку майбутніх дослідників.

27 жовтня відзначається День української писемності та мови🙌
Традиційно студенти ФЕБІТ доєдналися до написання Радіодиктанту національної єдності✍️